Росіяни провокують, скандинави "базують", українці навчають

Завершується третій тиждень "нової реальності", яка "офіційно" почалася 9 травня, коли Україна указом президента Зеленського дозволила Кремлю провести свій військовий парад. Це остаточно зафіксувало перелом у війні: Київ забирає собі ініціативу на фронтах та у ВПК, що Кремль намагається "перекрити" провокаціями по всіх напрямках.

Це поки не конвертувалося у наш потужний контрнаступ, але винищення російської логістики робить це питанням часу. Бо логістика – це основа війни. Передумовою до всіх російських "жестів доброї волі" була саме їхня втрата логістики.

Кремль на це не може не реагувати. І робить він це у очікуваний спосіб – ескалацією. Звичними залякуваннями з ядерними навчаннями, маневрами у Білорусі та провокаціями проти ЄС (як, ось, "випадковий" заліт дрону до Румунії) він намагається піднімати ставки.

Бо раніше це завжди працювало і перелякані натівці завжди йшли Путіну на поступки – навіщо щось змінювати? Але тепер всі бачать, що "великий ведмідь" більше нагадує "паперового тигра". І з російськими погрозами рахуються дедалі менше.

Навпаки, європейці у відповідь на все це прискорюють переозброєння та навчання, а "криголамом" тут є саме Скандинавія.

Тому варто оглянути події останніх днів та травня загалом саме щодо активності скандинавських країн та їх ключових партнерів, щоб зрозуміти, чим північне НАТО може відповісти Кремлю, якщо Путін втратить останню клепку й атакує острів Готланд або іншу точку у регіоні.

Тут варто все структурувати у кілька трендів. По-перше, зараз проходять масштабні навчання під керівництвом фінів Narrow Waters 26-1 у Балтійському морі, метою яких заявлено відпрацювання спільних операцій країн регіону.

Це продовження низки навчань західних країн, які, фактично, взагалі не зупиняються цього року. Навчання це привід тримати кістяк війська мобілізованим у мирний час. Так, Narrow Waters 26-1 триватимуть з 18 по 29 травня, у той час як маневри під керівництвом Швеції Aurora 2026 закінчилися лише кількома днями раніше – 13 травня, а тривали вони з 27 квітня.

Перед тим були ORION 2026 під керівництвом Франції, які тривали з 8 лютого по 30 квітня. При чому, якщо наземна частина дійсно проходила у французькій Шампані, то космічні "навчання" проходили саме на Балтиці та у Білорусі.

"Навчання" у лапках, бо їхня мета полягала у тому, щоб супутники "у навчальних цілях" розгледіли військові бази та інфраструктуру військ РФ та РБ. Хоч і у "навчальних цілях", але знімки російських й білоруських баз були цілком реальні.

Цікаво те, що розвідкою займалася фінська компанія ICEYE, яка надає свої послуги й ЗСУ. І новизна була у тому, що тренувалися передавати дані з космосу напряму, у режимі онлайн, а не як раніше – знімки з запізненням.

Паралельно українська компанія Stetman та данська GomSpace тоді ж наприкінці квітня домовилися про спільне підприємство з виробництва супутників з цією ж метою розвідки, а також як альтернативу Starlink у зв’язку. І у травні ця робота розпочалася.

Ще один цікавий нюанс, що українські дронарі зробили у квітні й травні цілу низку турне, де грали роль "червоних" - тобто росіян. На Aurora 2026 "червоні", наприклад, розгромили угрупування НАТО у військових іграх за Балтику, а також "захопили" той же острів Готланд, відверто принизивши НАТО, бо зробили це "у кілька разів меншими силами", ніж було в оборонців.

Про це згадуємо зараз, бо посилення активності скандинавських країн якраз є наслідком тих гучних провалів саме у квітні та на початку травня. Скандинави та фіни проводять "роботу над помилками". А ще – подають "сигнали" Кремлю, щоб той сидів і не рипався зі своєю ескалацією.

Власне, ті навчання, ймовірно, прискорили й надання нам "Грипенів", як і провальні для Орбана вибори в Угорщині, які розблокували для нас 90 мільярдів (підуть на закупівлю зброї зокрема).

Натівці зрозуміли, що українці на голову їх переважають у сучасній війні і їм теж потрібна інтеграція з нами, а не лише нам, як вважалося раніше.

Без українського досвіду натівці безпорадні перед ЗС РФ. Тому скандинави допомагають нам, щоб посилити себе. Це – другий тренд, який став наочним у травні. Бо такий "зсув свідомості" у північної ланки НАТО є вкрай важливим для нас з точки зору розблокування всього, що раніше нам обмежували. 

І не лише скандинави це усвідомили – французи, британці, німці та всі країни, які мають вихід до Балтійського моря й відчувають загрозу РФ, посилюють активність саме внаслідок цих маневрів та болісних поразок від "червоних". Тому саме у травні значно посилилася підтримка цих країн для України і кооперація між собою.

У чому ця кооперація проявляється? Наприклад, норвезька Kongsberg Defence і польська Mesko повідомили на тижні, що створюють новий бойовий модуль Protector з ПЗРК Piorun саме з "прицілом" на протидію російським БПЛА. Це якраз наочний наслідок провалів на навчаннях. Бо саме такого малого ППО у НАТО бракує.

Паралельно Німеччина закупить партію ракет Joint Strike Missile (JSM) до винищувачів F-35A у тієї ж норвезької Kongsberg. Всім тепер потрібні далекобійні ракети, щоб бити вглиб РФ.

А Литва оголосила про рекордну закупівлю одразу 936 бронетранспортерів у фінської Patria. І це додатково до попередньої закупівлі БМП Vilkas та CV90. Після навчань з українцями литовці явно роблять ставку на мобільність та масовість, а не на дорогі штучні танки.

Втім, навесні норвежці локалізували у себе виробництво німецьких танків Leopard 2 останньої модифікації А8. Тобто танки поки що європейці не готові списувати остаточно, хоча акцент на більш легку й дешеву бронетехніку дуже кидається в очі.

А також – на далекобійну артилерію. Так, у травні українці та норвежці домовилися спільно виробляти 155-мм снаряди. Саме тому, до речі (а ще завдяки кратному нарощенню виробництва снарядів у Німеччині), для нас вже не є критичною послаблення "Чеської ініціативи", про що теж стало відомо днями.

Але є й нюанс – разом з норвежцями ми вироблятимемо не звичайні, а далекобійні снаряди, що теж є наслідком навчань з українцями, коли натівські сили просто не встигали вийти на зручні позиції для артилерійського вогню, а вже були знищені FPV-дронами команди "червоних". Чим далі б’єш – тим більше шансів на виживання.

Проте найбільш активними у Балтиці та Скандинавії у контексті кооперації зараз є французи. Вони і продають, і купують зброю. Так, шведи вирішили закупити чотири сучасні фрегати класу FDI виробництва французької Naval Group. Для чого навіть відмовились від власного передового проєкту. Бо французи обіцяють побудувати все швидше.

А французи у відповідь розглядають закупівлю бойових катерів CB90 та 17 радіолокаційних станцій повітряного спостереження Giraffe 1X у все тієї ж шведської Saab. Тої самої Saab, яка й Україні літаки продаватиме.

Більше того, Норвегія домовилася з Францією про приєднання до французької "ядерної парасольки".

Про це стало відомо 27 травня. Як і про те, що аналогічні перемовини французи ведуть з данцями. Це вже по-третє. Бо ця домовленість дуже змінює "стратегічні" розклади у регіоні для Кремля. Адже ядерні погрози мають сенс лише якщо тобі не прилетить така ж ядерка у відповідь.

По-четверте, Кремль за усім цим спостерігає і люто нервує. Індикаторами цього є, звісно ж, провокації. Причому найчастіше – симетричні (хоча за доктриною росіяни якраз обіцяють "асиметричну відповідь").

От анонсували натівці морські навчання на Балтиці – Кремль відповідає провокацією, з начебто "українськими магнітними мінами" на російському газовозі, які нібито встановили у бельгійському порту "за наказом британців". Як кажуть: "Чим більша брехня – тим простіше у неї повірити".

Якби українці дійсно щось замінували, то воно, власне, вибухнуло б. Бо якщо українці хочуть завдати удару, то вони це роблять, а не дарують росіянам цінні магнітні міни. Ось три танкери "тіньового флоту" РФ у водах Туреччини якось вразили і без магнітних мін.

Історія з "магнітними мінами" занадто театралізована і спрямована на залякування вже Бельгії, де російські заморожені активи й зосереджені. Це підтверджує й вимога Кремля до бельгійців розморозити їх кошти під приводом… вже не нового рішення московського суду. Так, це теж важливий сюжет, бо РФ для кожної країни, яка має вихід на Балтійське море, підготувала якийсь "батіг" та засіб тиску.

Ще приклад. З’явилася інформація про передачу Україні згаданих "Гріпенів". Думаєте, що росіяни відповіли якось "асиметрично"? Та де там – 27 травня відправили літак для порушення повітряного простору Фінляндії. Фіни просто ближче, тому провокують їх. Головне, щоб літаком – щоб до всіх дійшов сигнал.

Дуже передбачувано, але росіянам складно щось інше вигадати. Інструментів бракує – залишається лише опція реально напасти. Це вже не перша подібна провокація з літаками за травень – минула відбулася 8 травня у переддень того самого параду.

Плюс РФ посилила глушіння сигналів GPS у водах Фінляндії. Ймовірно, це відповідь за "навчальну розвідку" російських баз у квітні фінськими компаніями – посилення російського РЕБ раптом співпало з оприлюдненням тих самих квітневих знімків російських й білоруських баз. Натомість натівці теж посилили активність у повітрі – з ініціативою NATO Air Policing 2026, яка якраз і призначена для розвідки російської акваторії у регіоні, але вже не "граючись", а серйозно та постійно.

Ну і останнім варто вказати на фактор, який підсумовує зміну настроїв у Північній Європі – ЄвроНАТО від переляку та розгубленості й собі вже переходить до стратегії залякування Кремля, краще розуміючи його вразливості. Ще пару років назад важко було б уявити, як європейські пацифісти на повному серйозі б погрожували РФ військами. Але ж все змінюється.

Це дуже потужний ментальний зсув, який просто декласує всю кремлівську стратегію залякування.

Вже пішли штабні ігри, де не лише росіяни перемагають "за три дні" у Балтії, а навпаки натівці перемагають "за 10 днів". Але за умови, якщо переймають український досвід застосування й боротьби з дронами.

Власне, весь перелік новин вище й показує, що травень тут став переламним періодом. Чим більше ЄвроНАТО переймає наш досвід, тим більше надає нам допомоги, бо все більше розуміє свою вразливість без нас.

Кремль атакує лише якщо вважає, що має перевагу і бачить "слабке місце". І саме пришвидшеною ліквідацією "дірок" у обороні зараз займаються скандинавські країни та їх партнери, щоб повноцінний напад РФ унеможливити. ЗСУ ж виступають тут у ролі наставника та "постачальника безпеки". І це лише початок, адже більш масштабні зміни потребують часу. Події дійсно прискорюються – але це не лише на користь Кремля.