Кремль перетворив Білорусь на плацдарм і підготував до нового нападу на Україну, - AP

Українська влада попередила, що Білорусь можестати плацдармом для нових атак Росії, як це вже було у 2022 році. А військове співробітництво між Москвою та Мінськом дедалі більше турбує союзників України.

Як пише apnews (AP), білоруський диктатор Олександр Лукашенко править країною понад три десятиліття, спираючись на тісні зв'язки з Росією, а також на субсидії з кремлівської скарбниці. Тому він усіляко допомагає Кремлю вести війну проти України. Видання зазначило, що роль Білорусі в усьому цьому досить серйозна.

Перш за все видання нагадало, що саме з Білорусі російські танки рушили на Київ у 2022 році. Але, коли сценарій "Київ за три дні" не вдався, Москва спробувала домовитися про швидке припинення конфлікту. І саме Білорусь прийняла перші переговори між російською та українською делегаціями.

"У міру того як конфлікт перетворювався на війну на виснаження, Білорусь відігравала ключову роль у підтримці військових зусиль Москви. Білоруські заводи випускали мікрочіпи та іншу електроніку, оптичні системи наведення, артилерійські боєприпаси та вантажівки, що перевозили російські балістичні ракети", – написало видання.

За словами посланця президента України з питань санкційної політики Владислава Власюка, уламки балістичної ракети "Орешник", випущеної Росією по Україні 24 травня, містили мікрочіпи білоруського виробництва.

Крім усього цього, Мінськ надавав полігони для підготовки російських військ, проводив спільні військові навчання та лікував у своїх госпіталях поранених окупантів.

Чим допомагає Білорусь Кремлю

БелПОЛЬ – група колишніх військових і міліціонерів, які виступають проти Лукашенка, заявила, що білоруська промисловість інтегрована у військову машину Кремля. За її даними, понад 500 білоруських промислових підприємств займаються виробництвом зброї та боєприпасів, ремонтом військової техніки та забезпеченням логістики.

"Режим Лукашенка дуже серйозно залучений у війну. Лукашенко всіляко допомагає Росії", - сказав виданню голова БелПОЛЬ Володимир Жигар.

Він додав, що, наприклад, у Гомельській області, яка межує з Україною, будують величезний полігон і казарми для великої кількості військових. Тому Україна змушена утримувати значні сили на кордоні з Білоруссю, додав він.

До того ж Білорусь розмістила на своїй території частину російської тактичної ядерної зброї.

"Білорусь не має військового суверенітету, і як тільки Москва вважатиме це за необхідне, то використає Білорусь як плацдарм для нового вторгнення в Україну або будь-якого збройного конфлікту з країнами НАТО", - висловив думку Жигар, підкресливши, що Білорусь пропонує "дуже зручний плацдарм" для такого вторгнення.

Чи придатна до війни армія Білорусі

Згідно з офіційними даними, чисельність білоруських збройних сил становить 48 600 військових, що мізерно мало порівняно з 1,5 млн у Росії. У разі війни Білорусь готова мобілізувати 290 тис. осіб, але для бойової готовності їм знадобиться зброя та підготовка.

"Білоруська армія не придатна для наступальних дій. Для нападу з боку Білорусі потрібно… мобілізувати до 500 тис. військових", – сказав військовий аналітик із Мінська Олександр Алесін.

Це означало б вилучення всіх людей з національної економіки та пошук для них зброї, сказав він, додавши: "Я вважаю цей варіант малоймовірним".

Він додав, що Україна побудувала потужні укріплення на кордоні з Білоруссю та встановила міни, які легко можуть зірвати будь-яку спробу вторгнення:

"Навіть з невеликими силами українці можуть легко захистити себе і завдати важких втрат білоруській армії. З військової точки зору, неможливо розпочати наступ з території Білорусі без важких втрат".

Алесін вважає, що Лукашенко влаштовує становище Білорусі як ключового постачальника військової техніки, і він рішуче виступає проти прямої участі у війні:

"Лукашенко найменше хоче воювати, і він буде чіплятися за свою нинішню позицію за будь-яку ціну, щоб уникнути бойових дій, отримуючи при цьому величезний прибуток від війни".

Наступ з боку Білорусі: що відомо

За оцінками військових експертів і розвідки, ризик відкриття нового фронту з півночі зберігається, але пряме масштабне вторгнення з території Білорусі малоймовірне. Відсутність ударних угруповань вказує на те, що активність спрямована на відтягування сил ЗСУ, а не на реальний наступ.